булочник

бу́лочник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. булочник — -а, ч. 1》 Власник булочної або торговець булками. 2》 Пекар, що випікає булки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. булочник — БУ́ЛОЧНИК, а, ч. 1. Власник булочної або торговець булками. Всі цікаво стежать через плечі одно одному, а булочник весело трусить торбу, щось приговорює й підносить її дівчині (В. Словник української мови у 20 томах
  3. булочник — БУ́ЛОЧНИК, а, ч. 1. Власник булочної або торговець булками. 2. Пекар, що випікає булки. Словник української мови в 11 томах