1. Словник української мови в 11 томах

булочник

БУ́ЛОЧНИК, а, ч.

1. Власник булочної або торговець булками.

2. Пекар, що випікає булки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. булочник — бу́лочник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. булочник — -а, ч. 1》 Власник булочної або торговець булками. 2》 Пекар, що випікає булки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. булочник — БУ́ЛОЧНИК, а, ч. 1. Власник булочної або торговець булками. Всі цікаво стежать через плечі одно одному, а булочник весело трусить торбу, щось приговорює й підносить її дівчині (В. Словник української мови у 20 томах