1. Орфографічний словник української мови

бундючно

бундю́чно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бундючно — Присл. до бундючний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бундючно — БУНДЮ́ЧНО. Присл. до бундю́чний. Не те за панщини було! Там кожний пан ступав так бучно І відзивався так бундючно, Немов король (І. Франко); От глитай. Обідравши побожно На селі усіх бідних людей, Він живе так бундючно, вельможно (В. Словник української мови у 20 томах
  3. бундючно — БУНДЮ́ЧНО. Присл. до бундю́чний. Не те за панщини було! Там кожний пан ступав так бучно І відзивався так бундючно, Немов король (Фр., X, 1954, 267); Ротмістр, який стояв над купою риби, взявся в боки й бундючно скинув догори еолову (Панч, Гомон. Словник української мови в 11 томах
  4. бундючно — Бундючно нар. Высокомѣрно, чванно. Пішов з ківнат бундючно-грізною ходою. Котл. Ен. IV. 52. Словник української мови Грінченка