1. Орфографічний словник української мови

білявочка

біля́вочка

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білявочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до білявка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. білявочка — БІЛЯ́ВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до біля́вка. Білявочка мовчала, щоб не сполохати його говіркого настрою (О. Ільченко); Він [синок] смикатиме тебе за чуб, як смикає ота кучерява білявочка свого татуся (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
  3. білявочка — БІЛЯ́ВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до біля́вка. Білявочка мовчала, щоб не сполохати його говіркого настрою (Ільч., Серце жде, 1939, 99). Словник української мови в 11 томах