1. Словник української мови в 11 томах

білявочка

БІЛЯ́ВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до біля́вка.

Білявочка мовчала, щоб не сполохати його говіркого настрою (Ільч., Серце жде, 1939, 99).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білявочка — біля́вочка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. білявочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до білявка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. білявочка — БІЛЯ́ВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до біля́вка. Білявочка мовчала, щоб не сполохати його говіркого настрою (О. Ільченко); Він [синок] смикатиме тебе за чуб, як смикає ота кучерява білявочка свого татуся (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах