білявочка
БІЛЯ́ВОЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до біля́вка.
Білявочка мовчала, щоб не сполохати його говіркого настрою (О. Ільченко);
Він [синок] смикатиме тебе за чуб, як смикає ота кучерява білявочка свого татуся (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- білявочка — біля́вочка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- білявочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до білявка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- білявочка — БІЛЯ́ВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до біля́вка. Білявочка мовчала, щоб не сполохати його говіркого настрою (Ільч., Серце жде, 1939, 99). Словник української мови в 11 томах