верзякати

Значення в інших словниках

1. верзякати — -аю, -аєш, недок., перех. і неперех., вульг. Казати нісенітницю, дурницю. || Говорити нерозбірливо, недоладно. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. верзякати — ВЕРЗЯ́КАТИ, аю, аєш, недок., що і без прям. дод., вульг. Говорити нісенітниці, дурниці. Там .. хоч хто й верзякав з п'яних очей казна-що, – та все те жило, мучилось, любило, кляло... (Панас Мирний); Він не любить п'яних, делікатний... Словник української мови у 20 томах
3. верзякати — див. говорити; просторікувати Словник синонімів Вусика
4. верзякати — БЕЛЬКОТА́ТИ (БЕЛЬКОТІ́ТИ) (нерозбірливо, безладно, плутано говорити), ЖЕБОНІ́ТИ розм., ЛЕБЕДІ́ТИ діал.; ЛЕПЕТА́ТИ (звичайно про дітей); ЛОПОТА́ТИ (ЛОПОТІ́ТИ) розм. (говорити неясно й поспішно); ВАРНЯ́КАТИ вульг., ВЕРЗЯ́КАТИ вульг. (звичайно про п'яних). Словник синонімів української мови
5. верзякати — ВЕРЗЯ́КАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., вульг. Говорити нісенітницю, дурницю. Там ..хоч хто й верзякав з п’яних очей казна-що, — та все те жило, мучилось, любило, кляло… (Мирний, II, 1954, 285); // Говорити нерозбірливо, недоладно. Словник української мови в 11 томах
6. верзякати — Верзякати, -каю, -єш гл. Болтать, плести, молоть вздоръ. Верзякали вони таку дурницю. Ком. І. 53. Словник української мови Грінченка