1. Великий тлумачний словник сучасної мови

верзякати

верзя́кати

-аю, -аєш, недок., перех. і неперех., вульг.

Казати нісенітницю, дурницю.

|| Говорити нерозбірливо, недоладно.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верзякати — верзя́кати дієслово недоконаного виду вульг. Орфографічний словник української мови
  2. верзякати — ВЕРЗЯ́КАТИ, аю, аєш, недок., що і без прям. дод., вульг. Говорити нісенітниці, дурниці. Там .. хоч хто й верзякав з п'яних очей казна-що, – та все те жило, мучилось, любило, кляло... (Панас Мирний); Він не любить п'яних, делікатний... Словник української мови у 20 томах
  3. верзякати — див. говорити; просторікувати Словник синонімів Вусика
  4. верзякати — БЕЛЬКОТА́ТИ (БЕЛЬКОТІ́ТИ) (нерозбірливо, безладно, плутано говорити), ЖЕБОНІ́ТИ розм., ЛЕБЕДІ́ТИ діал.; ЛЕПЕТА́ТИ (звичайно про дітей); ЛОПОТА́ТИ (ЛОПОТІ́ТИ) розм. (говорити неясно й поспішно); ВАРНЯ́КАТИ вульг., ВЕРЗЯ́КАТИ вульг. (звичайно про п'яних). Словник синонімів української мови
  5. верзякати — ВЕРЗЯ́КАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., вульг. Говорити нісенітницю, дурницю. Там ..хоч хто й верзякав з п’яних очей казна-що, — та все те жило, мучилось, любило, кляло… (Мирний, II, 1954, 285); // Говорити нерозбірливо, недоладно. Словник української мови в 11 томах
  6. верзякати — Верзякати, -каю, -єш гл. Болтать, плести, молоть вздоръ. Верзякали вони таку дурницю. Ком. І. 53. Словник української мови Грінченка