верть

Значення в інших словниках

1. верть — присудк. сл., розм. Уживається за знач. повернутися, крутнутися. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. верть — ВЕРТЬ, у знач. присудка, розм. Уживається як присудок за знач. повернутися, крутнутися. – Я силувати тебе не буду, – каже Філон. – На се нема й закону, кому кого полюбити. Дак як? Чи вподобала?.. Словник української мови у 20 томах
3. верть — див. тікати Словник синонімів Вусика
4. верть — куди́ круть, куди́ й верть. Дуже непослідовний, нестійкий. Реалізм .. автора куди круть, куди й верть, та й заїхав назад до старого ідеалізму (І. Франко). то круть, то верть. Хитруючи, уникати праці, ледарювати. Фразеологічний словник української мови
5. верть — ВЕРТЬ, присудк. сл., розм. Уживається за знач. повернутися, крутнутися. — Я силувати тебе не буду, — каже Філон. — На се нема й закону, кому кого полюбити. Дак як? Чи вподобала?.. Тоді вона верть, та за двері (Барв., Опов.., 1902, 182). Словник української мови в 11 томах
6. верть — Верть меж., означающее поворотъ. Тоді вона верть, та за двері. Г. Барв. 182. Підійшли до його, а він тоді верть, та в другий бік, та й сховавсь. Павлогр. у. Словник української мови Грінченка