верть

куди́ круть, куди́ й верть. Дуже непослідовний, нестійкий. Реалізм .. автора куди круть, куди й верть, та й заїхав назад до старого ідеалізму (І. Франко).

то круть, то верть. Хитруючи, уникати праці, ледарювати. Спекулюючи званням (шахтаря), Вимагає він повсюди, Щоб йому годили люди. Ну, а сам — то круть, то верть — людям робить... лиш на чверть (С. Олійник).

хоч (чи, ні, ані́) верть хоч (чи, ні, ані́) круть. Що не роби, нічого не вдієш, ніщо не допоможе, немає виходу із скрутного становища. Умира обиватель — Хоч верть, а хоч круть. А поети ж бува, Що й по смерті живуть (Б. Олійник); Розкажи (ластівочко): чи й там, як тута, Пекло скрізь — ні верть ні круть (П. Грабовський). хоч круть хоч верть. Руба поставив (Тарас) питання: “Хочеш за мене заміж чи ні?” Отут мені хоч круть хоч верть (І. Муратов); — Звужується кільце, як шагреньова шкіра,— говорив Іван Антонович.— Тепер їм хоч круть хоч верть, то... Він подивився на Черниша і чекав: —... то під нашою міною смерть,— кінчив Черниш (О. Гончар). хоч круть-ве́рть, хоч верть-кру́ть. — Ох, Оксанко, і намучилась ж я з ним (дідусем), ох і намучилась. Вже я мовчу, вже я й набираю води в рот — все одно хоч круть-верть, хоч верть-круть, а він виведе тебе з останнього терпіння (Ю. Збанацький). ні круть ані́ верть. — Дарма ти мені згадуєш дохтора (доктора) завше .. Тут не зарадиш: ні круть ані верть (Д. Павличко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верть — верть присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. верть — присудк. сл., розм. Уживається за знач. повернутися, крутнутися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. верть — ВЕРТЬ, у знач. присудка, розм. Уживається як присудок за знач. повернутися, крутнутися. – Я силувати тебе не буду, – каже Філон. – На се нема й закону, кому кого полюбити. Дак як? Чи вподобала?.. Словник української мови у 20 томах
  4. верть — див. тікати Словник синонімів Вусика
  5. верть — ВЕРТЬ, присудк. сл., розм. Уживається за знач. повернутися, крутнутися. — Я силувати тебе не буду, — каже Філон. — На се нема й закону, кому кого полюбити. Дак як? Чи вподобала?.. Тоді вона верть, та за двері (Барв., Опов.., 1902, 182). Словник української мови в 11 томах
  6. верть — Верть меж., означающее поворотъ. Тоді вона верть, та за двері. Г. Барв. 182. Підійшли до його, а він тоді верть, та в другий бік, та й сховавсь. Павлогр. у. Словник української мови Грінченка