вершниця
ве́ршниця
іменник жіночого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вершниця — -і. Жін. до вершник 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вершниця — ВЕ́РШНИЦЯ, і, ж. Жін. до ве́ршник 1. Маковей, внутрішньо здригнувшись, впізнав .. і Шуриного коня. Запалено хропучи, він летів без своєї вершниці вподовж автостради (О. Словник української мови у 20 томах
- вершниця — ВЕ́РШНИЦЯ, і, ж. Жін. до ве́ршник 1. Маковей, внутрішньо здригнувшись, впізнав.. і Шуриного коня. Запалено хропучи, він летів без своєї вершниці вподовж автостради (Гончар, І, 1954, 414). Словник української мови в 11 томах