вершниця
ве́ршниця
-і.
Жін. до вершник 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вершниця — ве́ршниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- вершниця — ВЕ́РШНИЦЯ, і, ж. Жін. до ве́ршник 1. Маковей, внутрішньо здригнувшись, впізнав .. і Шуриного коня. Запалено хропучи, він летів без своєї вершниці вподовж автостради (О. Словник української мови у 20 томах
- вершниця — ВЕ́РШНИЦЯ, і, ж. Жін. до ве́ршник 1. Маковей, внутрішньо здригнувшись, впізнав.. і Шуриного коня. Запалено хропучи, він летів без своєї вершниці вподовж автостради (Гончар, І, 1954, 414). Словник української мови в 11 томах