вивих

ви́вих

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вивих — -у, ч. 1》 Повне стійке зміщення суглобових кінців кісток, яке унеможливлює нормальну діяльність суглобів. Вивих зуба — зміщення зуба в бік щоки чи язика, або ж у губчасту тканину щелепи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вивих — ВИ́ВИХ, у, ч. 1. Повне стійке зміщення суглобових кінців кісток, яке унеможливлює нормальну діяльність суглобів. З моєю ногою можна б жити в згоді, хоч зовсім бути такою, як у людей, вона не може, в ній є укорочення і хронічний вивих (Леся Українка);... Словник української мови у 20 томах
  3. вивих — ВИ́ВИХ (зміщення кісток у суглобі внаслідок падіння, удару тощо), ВИ́ВИХНЕННЯ, ЗВИХ, ЗВИ́ХНЕННЯ. Майстри навчали учнів кровопускання,.. накладання лубків при переломах, вправляння вивихів (з науково-популярної літератури); Крім вивихнення лівої руки.. Словник синонімів української мови
  4. вивих — ВИ́ВИХ, у, ч. 1. Повне стійке зміщення суглобових кінців кісток, яке унеможливлює нормальну діяльність суглобів. З моєю ногою можна б жити в згоді, хоч зовсім бути такою, як у людей, вона не може, в ній є укорочення і хронічний вивих (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах