1. Орфографічний словник української мови

вигнилий

ви́гнилий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигнилий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до вигнити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вигнилий — ВИ́ГНИЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ви́гнити. Під двором, сумно похиливши віти, стояла вигнила зсередини верба (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. вигнилий — див. гнилий Словник синонімів Вусика
  4. вигнилий — ВИ́ГНИЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́гнити. Словник української мови в 11 томах