1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вигнилий

ви́гнилий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до вигнити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигнилий — ви́гнилий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вигнилий — ВИ́ГНИЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ви́гнити. Під двором, сумно похиливши віти, стояла вигнила зсередини верба (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. вигнилий — див. гнилий Словник синонімів Вусика
  4. вигнилий — ВИ́ГНИЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́гнити. Словник української мови в 11 томах