вигноєний

Значення в інших словниках

1. вигноєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вигноїти. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вигноєний — ВИ́ГНОЄНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до ви́гноїти. Дикий щавель, пересаджений на добре вигноєну землю, розрісся (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
3. вигноєний — ВИ́ГНОЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́гноїти. Дикий щавель, пересаджений на добре вигноєну землю, розрісся (Н.-Лев., III, 1956, 232). Словник української мови в 11 томах