1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вигноєний

ви́гноєний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вигноїти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигноєний — ви́гноєний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вигноєний — ВИ́ГНОЄНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до ви́гноїти. Дикий щавель, пересаджений на добре вигноєну землю, розрісся (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. вигноєний — ВИ́ГНОЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́гноїти. Дикий щавель, пересаджений на добре вигноєну землю, розрісся (Н.-Лев., III, 1956, 232). Словник української мови в 11 томах