видавлювання
вида́влювання
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- видавлювання — -я, с. Дія за знач. видавлювати 1), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- видавлювання — ВИДА́ВЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вида́влювати 1–4. Макуха, що залишається після видавлювання соняшникової олії, є добрим кормом для тварин (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- видавлювання — ВИДА́ВЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вида́влювати 1, 4. Видавлювання канавок провадять на другій швидкості трактора (Шкідн. і хвор. рослин, 1956, 58). Словник української мови в 11 томах