1. Словник української мови в 11 томах

видавлювання

ВИДА́ВЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вида́влювати 1, 4.

Видавлювання канавок провадять на другій швидкості трактора (Шкідн. і хвор. рослин, 1956, 58).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видавлювання — вида́влювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. видавлювання — -я, с. Дія за знач. видавлювати 1), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видавлювання — ВИДА́ВЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вида́влювати 1–4. Макуха, що залишається після видавлювання соняшникової олії, є добрим кормом для тварин (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах