1. Словник української мови у 20 томах

видавлювання

ВИДА́ВЛЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. вида́влювати 1–4.

Макуха, що залишається після видавлювання соняшникової олії, є добрим кормом для тварин (з навч. літ.);

Певно, злодії не сподівалися, що видавлювання шибки приверне увагу старого сусідського собаки (з газ.);

Траплялися випадки видавлювання того або іншого рішення, коли голосування з одного і того ж питання повторювалося по десять і більше разів (з газ.);

Також робляться тиснення – опуклі зображення або текст на кришках оправи, палітурки, папки тощо, одержані шляхом видавлювання (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видавлювання — вида́влювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. видавлювання — -я, с. Дія за знач. видавлювати 1), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видавлювання — ВИДА́ВЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вида́влювати 1, 4. Видавлювання канавок провадять на другій швидкості трактора (Шкідн. і хвор. рослин, 1956, 58). Словник української мови в 11 томах