1. Орфографічний словник української мови

видобуток

ви́добуток

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видобуток — -тку, ч., гірн. 1》 Процес добування корисних копалин із надр землі. 2》 Певна кількість корисних копалин, видобутих із надр землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. видобуток — ВИ́ДОБУТОК, тку, ч. 1. Процес добування корисних копалин із надр землі. Технологія підземного видобутку залізних руд нині вже цілком можлива на основі програмованих гірничих машин-роботів (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. видобуток — ВИ́ДОБУТОК, тку, ч., гірн. 1. Процес добування корисних копалин з надр землі. Легко було вдосконалювати видобуток вугілля, йдучи поруч старого Чудина (Ю. Янов., II, 1954, 144). 2. Певна кількість корисних копалин, видобутих з надр землі. Словник української мови в 11 томах