1. Орфографічний словник української мови

видроокий

видроо́кий 1

прикметник

розм.

видроо́кий 2

іменник чоловічого роду, істота

про людину

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видроокий — -а, -е, розм. З очима, повіки яких вивернуті або розтягнені (про людину). || у знач. ім. видроокий, -кого, ч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. видроокий — ВИДРОО́КИЙ, а, е, розм. З очима, повіки яких вивернуті або розтягнені (про людину). З погляду якась [панія] витрішкувата, чи видроока, чи надута (І. Нечуй-Левицький); – То не скажеш нам ні слова? – кат питає видроокий (О. Гуреїв); // у знач. ім. Словник української мови у 20 томах
  3. видроокий — ВИДРОО́КИЙ, а, е, розм. З очима, повіки яких вивернуті або розтягнені (про людину). З погляду якась [панія] витрішкувата, чи видроока, чи надута (Н.-Лев., І, 1956, 597); — То не скажеш нам ні слова? — кат питає видроокий (Гур., Друзі.. Словник української мови в 11 томах
  4. видроокий — Видроокий, -а, -е О человѣкѣ: съ глазами, вѣки которыхъ вывернуты ими растянуты въ стороны. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка