викатниця

вика́тниця

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викатниця — -і. Жін. до викатник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. викатниця — ВИКА́ТНИЦЯ, і, ж., гірн. Жін. до вика́тник. Щоб вижити в голодні тридцяті роки, Катя пішла працювати викатницею на шахту, хоча штовхати поперед себе вагонетки з рудою – справа важка (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. викатниця — ВИКА́ТНИЦЯ, і, ж., гірн. Жін. до вика́тник. Словник української мови в 11 томах