викатник
вика́тник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викатник — -а, ч., гірн. Робітник, який займається відкочуванням (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- викатник — ВИКА́ТНИК, а, ч., гірн. Те саме, що відка́тник. Викатник штовхав вагонетку до чорної стрічки транспортера (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- викатник — ВИКА́ТНИК, а, ч., гірн. Робітник, який займається відкочуванням (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах