1. Великий тлумачний словник сучасної мови

викатник

вика́тник

-а, ч., гірн.

Робітник, який займається відкочуванням (у 2 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викатник — вика́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. викатник — ВИКА́ТНИК, а, ч., гірн. Те саме, що відка́тник. Викатник штовхав вагонетку до чорної стрічки транспортера (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. викатник — ВИКА́ТНИК, а, ч., гірн. Робітник, який займається відкочуванням (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах