1. Словник української мови у 20 томах

викатник

ВИКА́ТНИК, а, ч., гірн.

Те саме, що відка́тник.

Викатник штовхав вагонетку до чорної стрічки транспортера (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викатник — вика́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. викатник — -а, ч., гірн. Робітник, який займається відкочуванням (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викатник — ВИКА́ТНИК, а, ч., гірн. Робітник, який займається відкочуванням (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах