1. Словник української мови у 20 томах

викатниця

ВИКА́ТНИЦЯ, і, ж., гірн.

Жін. до вика́тник.

Щоб вижити в голодні тридцяті роки, Катя пішла працювати викатницею на шахту, хоча штовхати поперед себе вагонетки з рудою – справа важка (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викатниця — вика́тниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. викатниця — -і. Жін. до викатник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викатниця — ВИКА́ТНИЦЯ, і, ж., гірн. Жін. до вика́тник. Словник української мови в 11 томах