викатник
ВИКА́ТНИК, а, ч., гірн. Робітник, який займається відкочуванням (у 2 знач.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викатник — вика́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- викатник — -а, ч., гірн. Робітник, який займається відкочуванням (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- викатник — ВИКА́ТНИК, а, ч., гірн. Те саме, що відка́тник. Викатник штовхав вагонетку до чорної стрічки транспортера (із журн.). Словник української мови у 20 томах