1. Орфографічний словник української мови

викати

ви́кати

дієслово недоконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викати — -аю, -аєш, недок., розм. Звертаючись до кого-небудь, казати "ви". Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. викати — ВИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Звертаючись до кого-небудь, говорити “ви”. [Оксана:] З якої ж це речі мені викаєш? Чи я тобі тітка, чи дядина? (М. Кропивницький); – Тільки ти, будь ласка, сядь і не “викай”, – це – міщанство (В. Словник української мови у 20 томах
  3. викати — ВИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Звертаючись до кого-небудь, говорити "ви". [Оксана:] З якої ж це речі мені викаєш? Чи я тобі тітка, чи дядина? (Кроп., І, 1958, 400); — Як звати вас? — повторив я запитання. — Мене?.. — і дівчина осміхнулася. Словник української мови в 11 томах
  4. викати — Ви́кати, -каю, -єш гл. Говорить «вы». Господарь слузі не викає. Ном. № 10388. Словник української мови Грінченка