1. Орфографічний словник української мови

викроєний

ви́кроєний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викроєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до викроїти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. викроєний — ВИ́КРОЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́кроїти. Іноді, залежно від уподобань замовниці й особливостей її фігури, пришивають до ліфа пряму або розширену донизу спідницю, викроєну навкіс (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. викроєний — ВИ́КРОЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́кроїти. Іноді, залежно від смаку і особливостей фігури, пришивають до ліфа пряму або розширену донизу спідницю, викроєну навкіс (Нар. тв. та етн. Словник української мови в 11 томах