викінчення
ви́кінчення
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викінчення — -я, с. Дія за знач. викінчити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- викінчення — ВИ́КІНЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́кінчити. Його заклопотаність ще збільшилась із викінченням першої кліті, коли стали готуватися до спуску її на воду (Г. Коцюба). Словник української мови у 20 томах
- викінчення — ВИ́КІНЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́кінчити. Його заклопотаність ще збільшилась із викінченням першої кліті, коли стали готуватися до спуску її на воду (Коцюба, Нові береги, 1959, 38). Словник української мови в 11 томах