вимолювання

вимо́лювання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимолювання — -я, с. Дія за знач. вимолювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вимолювання — ВИМО́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вимо́лювати. Після прочитання другого тому поеми М. Гоголя “Мертві душі” в пам'яті залишається епізод вимолювання Чичиковим свободи у князя та відверта реакція останнього (з навч. літ.); Вимолювання прощення. Словник української мови у 20 томах