вимолювання
вимо́лювання
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вимолювання — -я, с. Дія за знач. вимолювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вимолювання — ВИМО́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вимо́лювати. Після прочитання другого тому поеми М. Гоголя “Мертві душі” в пам'яті залишається епізод вимолювання Чичиковим свободи у князя та відверта реакція останнього (з навч. літ.); Вимолювання прощення. Словник української мови у 20 томах