вимолювання

вимо́лювання

-я, с.

Дія за знач. вимолювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимолювання — вимо́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вимолювання — ВИМО́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вимо́лювати. Після прочитання другого тому поеми М. Гоголя “Мертві душі” в пам'яті залишається епізод вимолювання Чичиковим свободи у князя та відверта реакція останнього (з навч. літ.); Вимолювання прощення. Словник української мови у 20 томах