випливати

Значення в інших словниках

1. випливати — (з глибини води, рідини) спливати, випірнати, вигулькувати, поет, зринати, виринати, (брати початок — річка, потік) витікати. Словник синонімів Полюги
2. випливати — Пливти, ВИТІКАТИ; (логічно) виходити, висновуватися, бути наслідком. Словник синонімів Караванського
3. випливати — -аю, -аєш, недок., виплисти, випливти, -иву, -ивеш і рідко виплинути, -ну, -неш; наказ. сп. виплинь; док. 1》 Підніматися з глибини води на її поверхню або плавом вибиратися на берег. 2》 Плисти водою звідки-небудь, кудись. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. випливати — ВИПЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПЛИСТИ, ВИ́ПЛИВТИ, иву, ивеш, рідко ВИ́ПЛИНУТИ, ну, неш; наказ. сп. ви́плинь; док. 1. Підніматися з глибини води на її поверхню або плавом вибиратися на берег. Повстанська кіннота випливала на берег (О. Словник української мови у 20 томах
5. випливати — I (випливти і виплисти), виплинути, виринати, зринати II див. іти; пливти Словник синонімів Вусика
6. випливати — виплива́ти / ви́плисти на чи́сту во́ду. Ставати відомим. Не все випливло на чисту воду, але й за те, що розкрилось, довелося .. постояти прив’язаному до стовпа ганьби (М. Стельмах). виплива́ти (вирина́ти) / ви́плисти (ви́ринути) на пове́рхню. Фразеологічний словник української мови
7. випливати — ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
8. випливати — Виплива́ти, -ва́ю, -ва́єш; ви́плисти і ви́пливти, ви́пливу, -веш, -ве, -вуть; ви́плив, -лила Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. випливати — ВИПЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПЛИСТИ, ВИ́ПЛИВТИ, иву, ивеш і рідко ВИ́ПЛИНУТИ, ну, неш; наказ, сп. ви́плинь; док. 1. Підніматися з глибини води на її поверхню або плавом вибиратися на берег. Повстанська кіннота випливала на берег (Довж., Зач. Словник української мови в 11 томах