виправдовуватися

виправдо́вуватися

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виправдовуватися — (визнавати невинним) оправдовуватися, вибачати, (з прихованням часткової провини) вигороджувати, обілювати, (бути гідним чогось) відповідати. Словник синонімів Полюги
  2. виправдовуватися — [виепраўдовуватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. виправдовуватися — і виправдуватися, -уюся, -уєшся, недок., виправдатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Доводити свою правоту, невинність. 2》 тільки недок. Пояснювати свої вчинки, дії, наводити причини, які дають можливість, дозволяють вибачити. 3》 Виявлятися правильним, таким, що справджує, підтверджує що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виправдовуватися — ВИПРАВДО́ВУВАТИСЯ, ВИПРА́ВДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ПРАВДАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Доводити свою правоту, невинність. Оксен знав, що .. Словник української мови у 20 томах
  5. виправдовуватися — ВИПРАВДО́ВУВАТИСЯ (доводити свою правоту, невинність), ВИПРА́ВДУВАТИСЯ, ОПРАВДО́ВУВАТИСЯ, ОПРА́ВДУВАТИСЯ, ВИПРАВЛЯ́ТИСЯ рідше, ОБІЛЯ́ТИСЯ розм. рідко, ОПРАВЛЯ́ТИСЯ заст., ПРАВДИ́ТИСЯ діал. — Док.: ви́правдатися, оправда́тися, ви́правитися, обіли́тися. Словник синонімів української мови
  6. виправдовуватися — ВИПРАВДО́ВУВАТИСЯ і ВИПРА́ВДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ПРАВДАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Доводити свою правоту, невинність. Оксен знав, що.. Словник української мови в 11 томах