виправдовуватися
ВИПРАВДО́ВУВАТИСЯ і ВИПРА́ВДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ПРАВДАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Доводити свою правоту, невинність.
Оксен знав, що.. всі ті люди, яким він вказав на неполадки, замість того, щоб виправити їх і не допускати надалі, будуть виправдовуватися і присягатися, що вони в тому не винні (Тют., Вир, 1964, 27);
Добре, щосьте мені по щирості написали про Вашу уразу проти мене: так завжди і краще і справедливіше, бо дає можливість обвинуваченому виправдатись (Л. Укр., V, 1956, 353);
Шурубак водив сонними очима, намагався виправдатися: — Тут моєї вини хіба що на двадцять процентів (Донч., І, 1956, 452).
2. тільки недок. Пояснювати свої вчинки, дії, наводити причини, які дають можливість, дозволяють вибачити.
— Та ми, Василію Йвановичу, читаємо так собі, з нудьги, — виправдувались люди, — аби чимось час загаяти (Вас., І, 1959, 69);
Голуб почав виправдуватись скрутою з кормами, але Бачура не слухав його (Чаб., Тече вода.., 1961, 165);
Виправдувався господар, що нічим гостей частувати (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 523).
3. Виявлятися правильним, таким, що справджує, підтверджує що-небудь.
Я сховався. Але розрахунок мій був точний. Він цілком виправдався. Отець Олександер з цікавістю посунув руку за грубу, намацав мою голову і витяг мене за чуба на світ (Мик., Кадильниця, 1959, 17).
Значення в інших словниках
- виправдовуватися — (визнавати невинним) оправдовуватися, вибачати, (з прихованням часткової провини) вигороджувати, обілювати, (бути гідним чогось) відповідати. Словник синонімів Полюги
- виправдовуватися — виправдо́вуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- виправдовуватися — [виепраўдовуватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
- виправдовуватися — і виправдуватися, -уюся, -уєшся, недок., виправдатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Доводити свою правоту, невинність. 2》 тільки недок. Пояснювати свої вчинки, дії, наводити причини, які дають можливість, дозволяють вибачити. 3》 Виявлятися правильним, таким, що справджує, підтверджує що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виправдовуватися — ВИПРАВДО́ВУВАТИСЯ, ВИПРА́ВДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ПРАВДАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Доводити свою правоту, невинність. Оксен знав, що .. Словник української мови у 20 томах
- виправдовуватися — ВИПРАВДО́ВУВАТИСЯ (доводити свою правоту, невинність), ВИПРА́ВДУВАТИСЯ, ОПРАВДО́ВУВАТИСЯ, ОПРА́ВДУВАТИСЯ, ВИПРАВЛЯ́ТИСЯ рідше, ОБІЛЯ́ТИСЯ розм. рідко, ОПРАВЛЯ́ТИСЯ заст., ПРАВДИ́ТИСЯ діал. — Док.: ви́правдатися, оправда́тися, ви́правитися, обіли́тися. Словник синонімів української мови