1. Орфографічний словник української мови

вискотіння

вискоті́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вискотіння — -я, с. Дія за знач. вискотіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вискотіння — ВИСКОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. вискоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Від того реготу й вискотіння, від тупоту ніг, від близькості розпалених тіл – кров вогнем розливалася, бажання рвалися на волю (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. вискотіння — ВИСКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. вискоті́ти і звуки утворювані цією дією. Від того реготу й вискотіння, від тупоту ніг, від близькості розпалених тіл — кров вогнем розливалася, бажання рвалися на волю (Хотк., II, 1966, 100). Словник української мови в 11 томах