високомовний
високомо́вний
прикметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- високомовний — -а, -е. 1》 Урочисто піднесений, вишуканий. || ірон. Витіюватий, пишномовний. 2》 Який добирає вишукані слова, розмовляє вишуканою мовою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- високомовний — ВИСОКОМО́ВНИЙ, а, е. 1. Урочисто-піднесений, вишуканий. Слова високомовні “честь”, “вітчизна” всевладно й просто входять у життя (Н. Забіла); // ірон. Витіюватий, пишномовний. Словник української мови у 20 томах
- високомовний — КРАСНОМО́ВНИЙ (про людину — здатний гарно, майстерно говорити; про мовлення — який характеризується майстерністю), РЕЧИ́СТИЙ розм., ПРОРЕЧИ́СТИЙ заст., ВИМО́ВНИЙ діал., ШИРОКОМО́ВНИЙ рідко; СОЛОДКОМО́ВНИЙ розм. Словник синонімів української мови
- високомовний — ВИСОКОМО́ВНИЙ, а, е. 1. Урочисто піднесений, вишуканий. Слова високомовні "честь", "вітчизна" всевладно й просто входять у життя (Забіла, Поезії, 1963, 35); // ірон. Витіюватий, пишномовний. Словник української мови в 11 томах