1. Орфографічний словник української мови

витік

ви́тік

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витік — -току, ч. Місце, де ріка бере початок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. витік — ВИ́ТІК, току, ч. 1. Місце, де ріка бере початок. А потому була мандрівка до витоку Дністра (Є. Куртяк); За Озерним до Дінця – два кілометри густим пралісом, що бере початок десь на витоках річки (Микита Чернявський)... Словник української мови у 20 томах
  3. витік — ВИ́ТІК (місце, де починається річка), ПОЧА́ТОК. Була мандрівка (школярів) до витоку Дністра (Є. Куртяк); Її (річки) початок позначався в тихому лимані течією, що срібним віялом хвильок виблискувала вдалині (О. Досвітній). Словник синонімів української мови
  4. витік — ВИ́ТІК, току, ч. Місце, де ріка бере початок. Витоки річки [Тиси] і більшість її правобережних приток починаються високо в горах (Наука.., 11, 1963, 28). Словник української мови в 11 томах