1. Словник української мови в 11 томах

витік

ВИ́ТІК, току, ч. Місце, де ріка бере початок.

Витоки річки [Тиси] і більшість її правобережних приток починаються високо в горах (Наука.., 11, 1963, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витік — ви́тік іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. витік — -току, ч. Місце, де ріка бере початок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витік — ВИ́ТІК, току, ч. 1. Місце, де ріка бере початок. А потому була мандрівка до витоку Дністра (Є. Куртяк); За Озерним до Дінця – два кілометри густим пралісом, що бере початок десь на витоках річки (Микита Чернявський)... Словник української мови у 20 томах
  4. витік — ВИ́ТІК (місце, де починається річка), ПОЧА́ТОК. Була мандрівка (школярів) до витоку Дністра (Є. Куртяк); Її (річки) початок позначався в тихому лимані течією, що срібним віялом хвильок виблискувала вдалині (О. Досвітній). Словник синонімів української мови