виходжати
виходжа́ти
дієслово недоконаного виду
рідко
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виходжати — ВИХОДЖА́ТИ, рідко ВИХОЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., поет. Іти звідки-небудь або кудись; виходити. Скоро стала козачка козацький голос зачувати, Та вона не стала проти нього дверми виходжати, Стала, мов сивою голубкою, в вікно вилітати (з думи)... Словник української мови у 20 томах
- виходжати — див. іти; ходити Словник синонімів Вусика
- виходжати — ВИХО́ДИТИ (іти звідки-небудь назовні, за межі чогось), ВИХОДЖА́ТИ (ВИХОЖА́ТИ рідко) поет.; ВИ́ДИБАТИ розм., ВИДИ́БУВАТИ розм. (повільно); ВИКРАДА́ТИСЯ, ВИСЛИЗА́ТИ розм., ВИСМИ́КУВАТИСЯ розм., ВИСКО́ВЗУВАТИ розм., ВИСКОВЗА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- виходжати — Виходжа́ти, -джа́ю, -джа́єш, -джа́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- виходжати — ВИХОДЖА́ТИ і рідко ВИХОЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., поет. Іти звідки-небудь або кудись; виходити. Скоро стала козачка козацький голос зачувати, Та вона не стала проти нього дверми виходжати, Стала, мов сивою голубкою, в вікно вилітати (Укр.. думи.. Словник української мови в 11 томах