вицвіт

ви́цвіт

іменник чоловічого роду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вицвіт — -у, ч., діал. 1》 Цвіт, квіти. 2》 перен. Кращий витвір, краща частина чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вицвіт — ВИ́ЦВІТ, у, ч., діал. 1. Цвіт, квіти. – І сонце клекоче В синім вицвіті стежок і піль [полів] (А. Малишко); Я вийшов з села. Знаю степу весняного вицвіт, Душею вітаю конвалію, сон і горицвіт (С. Крижанівський). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  3. вицвіт — ЦВІТ (пелюстки на рослині в період цвітіння), КВІТ, ЦВІТЬ поет., ЦВІТІ́НЬ поет., ВИ́ЦВІТ діал. Звисає цвіт з весняних віт на буйний килим трав (М. Словник синонімів української мови
  4. вицвіт — ВИ́ЦВІТ, у, ч., діал. 1. Цвіт, квіти. Я вийшов з села. Знаю степу весняного вицвіт, Душею вітаю конвалію, сон і горицвіт (Криж., Срібне весілля, 1957, 41). 2. перен. Кращий витвір, краща частина чого-небудь. Словник української мови в 11 томах