1. Орфографічний словник української мови

виярок

ви́ярок

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виярок — -рка, ч. Невеликий яр із положистими схилами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. виярок — ВИ́ЯРОК, рка, ч. Невеликий яр із пологими схилами. Коли сонце повернуло знову на захід, Галя помітила збоку, в неглибокому виярку, село (Ю. Збанацький); Опівночі у виярок, обжитий мінометниками, гунули важкі танки (О. Словник української мови у 20 томах
  3. виярок — БА́ЛКА (невелика продовгаста западина з пологими схилами, звичайно в полі, у степу); ВИ́БАЛОК, ВИ́ДОЛИНОК, ВИ́ДОЛИНКА рідше, ВИ́ЯРОК (перев, меншого розміру); ЛО́ЩИ́НА, ЛОЩО́ВИ́НА рідше (не обов'язково в степу чи в полі). Словник синонімів української мови
  4. виярок — ВИ́ЯРОК, рка, ч. Невеликий яр з пологими схилами. Опівночі у виярок, обжитий мінометниками, гунули важкі танки (Гончар, І, 1954, 369); Коли сонце повернуло знову на захід, Галя помітила збоку, в неглибокому виярку, село (Збан., Між.. людьми, 1955, 57). Словник української мови в 11 томах