1. Орфографічний словник української мови

влучний

влу́чний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. влучний — -а, -е. 1》 Який точно попадає в ціль, точно спрямований у ціль. 2》 перен. Який точно, чітко розкриває, відбиває сутність чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. влучний — ВЛУ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який точно попадає в ціль; точно спрямований у ціль. Вистріл був влучний (І. Франко); Молодий сосняк, стогнучи, валився під влучними ударами сокири (О. Донченко); Мінометники .. Словник української мови у 20 томах
  3. влучний — див. спритний Словник синонімів Вусика
  4. влучний — ВДА́ЛИЙ (УДА́ЛИЙ) (який точно, чітко розкриває, відбиває суть чого-небудь), ВЛУ́ЧНИЙ, ВДА́ТНИЙ (УДА́ТНИЙ). І. Котляревський і В. Гоголь відібрали і творчо використали ті теми, образи, прийоми давньої української драматургії... Словник синонімів української мови
  5. влучний — Влу́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. влучний — ВЛУ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який точно попадає в ціль, точно спрямований у ціль. Вистріл був влучний (Фр., VI, 1951, 483); Молодий сосняк, стогнучи, валився під влучними ударами сокири (Донч., II, 1956, 8). 2. перен. Словник української мови в 11 томах