влучний
влу́чний
-а, -е.
1》 Який точно попадає в ціль, точно спрямований у ціль.
2》 перен. Який точно, чітко розкриває, відбиває сутність чого-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- влучний — влу́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- влучний — ВЛУ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який точно попадає в ціль; точно спрямований у ціль. Вистріл був влучний (І. Франко); Молодий сосняк, стогнучи, валився під влучними ударами сокири (О. Донченко); Мінометники .. Словник української мови у 20 томах
- влучний — див. спритний Словник синонімів Вусика
- влучний — ВДА́ЛИЙ (УДА́ЛИЙ) (який точно, чітко розкриває, відбиває суть чого-небудь), ВЛУ́ЧНИЙ, ВДА́ТНИЙ (УДА́ТНИЙ). І. Котляревський і В. Гоголь відібрали і творчо використали ті теми, образи, прийоми давньої української драматургії... Словник синонімів української мови
- влучний — Влу́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- влучний — ВЛУ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який точно попадає в ціль, точно спрямований у ціль. Вистріл був влучний (Фр., VI, 1951, 483); Молодий сосняк, стогнучи, валився під влучними ударами сокири (Донч., II, 1956, 8). 2. перен. Словник української мови в 11 томах