волочильниця
волочи́льниця
іменник жіночого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- волочильниця — -і. Жін. до волочильник 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- волочильниця — ВОЛОЧИ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до волочи́льник. Волочильниця на якусь частку хвилини зупиняє верстат (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- волочильниця — ВОЛОЧИ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до волочи́льник 1. Волочильниця на якусь частку хвилини зупиняє верстат (Веч. Київ, 22.ІІІ 1957, 1). Словник української мови в 11 томах