1. Орфографічний словник української мови

волочильник

волочи́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. волочильник — -а, ч. 1》 Робітник, що виготовляє дріт, труби і т. ін. волочінням (у 2 знач.). 2》 Те саме, що боронувальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. волочильник — ВОЛОЧИ́ЛЬНИК, а, ч. 1. Робітник, що виготовляє дріт, труби і т. ін. волочінням (у 2 знач.). Волочильник дроту встановлює дріт на карусель, заправляє його кінці, протягує через фільєри та закріплює на барабанах (з мови документів)... Словник української мови у 20 томах
  3. волочильник — ВОЛОЧИ́ЛЬНИК, а, ч. 1. Робітник, що виготовляє дріт, труби і т. ін. волочінням (у 2 знач.). Слово попросив волочильник цеху металічних виробів Борис Тимохін (Роб. газ., 6.І 1961, 2). 2. Те саме, що боронува́льник. Словник української мови в 11 томах