1. Словник української мови в 11 томах

волочильниця

ВОЛОЧИ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до волочи́льник 1.

Волочильниця на якусь частку хвилини зупиняє верстат (Веч. Київ, 22.ІІІ 1957, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. волочильниця — волочи́льниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. волочильниця — -і. Жін. до волочильник 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. волочильниця — ВОЛОЧИ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до волочи́льник. Волочильниця на якусь частку хвилини зупиняє верстат (з газ.). Словник української мови у 20 томах