воріття

Значення в інших словниках

1. воріття — I вор`іття-я, с., діал. Ворота. II ворітт`я-я, с., діал. Вороття. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. воріття — ВОРІТТЯ́ див. вороття́. ВОРІ́ТТЯ, я, с., діал. Ворота. Без світла темної пори Ні кроку навіть за воріття! (П. Грабовський). Словник української мови у 20 томах
3. воріття — ВОРО́ТА, БРА́МА, ВРАТА́ заст. уроч., ВОРІ́ТТЯ діал.; КО́ВО́РОТ заст., КО́ЛО́ВОРОТ заст. (ворота на вихідних вулицях села). Зінька побігла ворота відчиняти (А. Словник синонімів української мови
4. воріття — ВОРІ́ТТЯ, я, с., діал. Ворота. Без світла темної пори Ні кроку навіть за воріття! (Граб., І, 1959, 248). Словник української мови в 11 томах
5. воріття — Воріття, -тя с. Мѣсто у воротъ. Перві свати по за воріттю, другі свати з кіньми під сіньми. н. п. --------------- Воріття, -тя с. Возвратъ, возвращеніе. Є каяття, та нема воріття. Ном. № 2240. см. вороття. Словник української мови Грінченка