1. Орфографічний словник української мови

вотчинник

во́тчинник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вотчинник — -а, ч., іст. Власник вотчини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вотчинник — ВО́ТЧИННИК, а, ч., іст. Власник вотчини (у 1 знач.). – Бортного злодія не судять по праву, самі вотчинники призначають кару (Ю. Мушкетик); На чолі господарства стояв господар-вотчинник (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. вотчинник — ВО́ТЧИННИК, а, ч., іст. Власник вотчини. На чолі господарства стояв господар-вотчинник (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 447). Словник української мови в 11 томах